Куратор і редактор Beyond Nuclear International Лінда Пентц-Гюнтер розповіла в інтерв’ю Aussiedlerbote, що наслідки можливої аварії на окупованій РФ Запорізькій АЕС можуть бути серйознішими, ніж у Чорнобилі.
Потенційна аварія на окупованій Запорізькій АЕС, де продовжуються посилені бої між українськими та російськими військовими, може мати серйозніші наслідки, ніж у Чорнобилі, куратор та редактор організації Beyond Nuclear International Лінда Пентц-Гюнтер розповіла в інтерв’ю Aussiedlerbote.
Росія та Україна звинувачують один одного в нападі на ядерний об’єкт з метою провокацій та політичного тиску. Останній працюючий енергоблок ЗАЕС, яка є найбільшою атомною станцією в Європі, відключили у вересні.
Ризики за умов війни
Першим серйозним ризиком на Запорізькій АЕС є втрата електроенергії, що надходить від мережі, вважає Пентц-Гюнтер.
«Втрата зовнішнього живлення на реакторі завжди є небезпечною, і ймовірність такої ситуації зростає в умовах війни. І саме це ми спостерігаємо зараз у Запоріжжі», – каже вона.
Тепер, коли всі шість реакторів зупинено, ризики знижуються, оскільки є більше часу для охолодження реактора, вважає експерт. Басейни для відходів також схильні до ризику втрати потужності, але в основному через випаровування або википання води, що покриває стрижні. Поки вода може поставлятися та замінюватися, ситуацію також можна тримати під контролем, але не безкінечно, стверджує вона.
«Великий ризик в умовах війни полягає в тому, що атомна електростанція або контейнери з паливом можуть зазнати прямого потрапляння бомб, ракет або обстрілів. Незважаючи на те, що захисна оболонка реактора та контейнери, що зберігаються зовні, мають бути міцними та здатними витримувати удари, вони не розраховані на те, щоб витримувати бомбардування», – каже вона.
Масові обстріли станції створюють ризик пожежі та вибухів, які потім можуть призвести до підвищення рівня радіації, вважає Пентц-Гюнтер.
«Залежно від масштабу атаки, кількості реакторів, басейнів чи контейнерів, які можуть бути пошкоджені чи спалахнути, постраждала територія може бути величезною і виходити далеко за межі України», – каже вона.
Повна безпека неможлива доки йде війна
Коли 1986 року вибухнув четвертий блок Чорнобильської АЕС, радіоактивне забруднення поширилося по всій Європі та за її межами.
Ці радіонукліди зберігаються у навколишньому середовищі невизначений час, забруднюючи продукти харчування, воду та ґрунт та осідаючи в організмі людини, каже експерт. Проте кількість радіації в Чорнобилі, яка вивільнилася за два роки після аварії, була набагато меншою, ніж на будь-якому із шести запорізьких реакторів.
«Таким чином, аварія у Запоріжжі може бути набагато гіршою, ніж у Чорнобилі. Внаслідок такої катастрофи набагато може бути викинуто більше радіоактивності. А забруднення триватиме набагато довше і торкнеться ще більшої території», – робить висновок Пентц-Гюнтер.
Атомні електростанції небезпечні за своєю природою, тому немає жодного способу зробити станцію безпечною, вважає Пентц-Гюнтер.
«Мінімальний крок зі зупинки всіх шести реакторів уже зроблено. Наразі виникає багато пропозицій, що можна зробити зі станцією. Але все це неможливо, поки триває війна», – каже вона.
Є тільки два кроки, які б гарантували будь-який рівень безпеки, вважає експерт.
«Перше це припинення вогню. Друге, необхідно демонтувати ЗАЕС та всі атомні електростанції та перейти на безпечніші, чистіші та надійніші джерела відновлюваної енергії», каже вона.
Багато розмов, мало справи
У міжнародному співтоваристві точиться багато розмов про безпечні зони навколо станції, але насправді нічого не відбувається, вважає експерт.
«Незрозуміло, що взагалі реально можна зробити. Міжнародне агентство з атомної енергії, яке входить до складу ООН (МАГАТЕ), закликає до створення захисних зон. Але водночас, немов заперечуючи, навіщо потрібна така зона, МАГАТЕ продовжує пропагувати розширення використання атомної енергії в усьому світі. А ця та сама технологія, яка нині викликає крайню тривогу в Україні», каже Пентц-Гюнтер.
.














![Вибори в США – 2026Ексклюзив «Поколінське зіткнення» та «слабкі» кандидати: що відбувається на праймериз у Каліфорнії Політика 02 червня 2026 18:38 AP Photo/Jae C. Hong У Каліфорнії у вівторок проходять праймериз перед проміжними виборами оберуть претендентів на посаду губернатора штату та мера Лос-Анджелеса. Хто є фаворитами гонки, в чому особливість цих праймеріз і що думають виборці — у матеріалі RTVI.US. Праймеріз у Каліфорнії фактично можна розглядати як перший тур голосування, оскільки вони проводяться на безпартійній основі. Вирішальний раунд відбудеться 3 листопада одночасно з проміжними виборами до Конгресу США. У бюлетені для губернаторських виборів значаться понад 60 осіб, проте основна гонка розгорнеться між чотирма кандидатами: колишнім міністром охорони здоров’я в адміністрації Джо Байдена Хав’єром Бесеррою, його колегою з Демократичної партії Томом Стейєром і двома республіканцями — Стівом шерифом Чедом Б’янком. Останні соціологічні опитування свідчать про лідерство Бесерри, сказав у розмові з RTVI.US професор кафедри політології Оклахомського університету Сет Маккі. Слідом йдуть Хілтон, Стейєр та Б’янко. Нагадаємо, раніше демократи побоювалися сценарію проходу до другого туру одразу двох республіканців — Хілтона та Б’янко, проте зараз опитування справді показують зростання позицій Бесерри, а також консолідацію консерваторів навколо кандидатури Хілтона. «Я очікую, що двоє з цих трьох провідних кандидатів (якщо не брати до уваги Б’янка) в якомусь порядку вийдуть до загального туру двох фіналістів. Я не думаю, що з’явиться несподіваний кандидат поза цією трійкою, але якщо це й станеться — це не стане для мене шоком… набір кандидатів досить слабкий, і, на мою думку, виборці Каліфорнії загалом вважають його посереднім», — заявив експерт. Щодо виборів мера Лос-Анджелеса Маккі зазначив, що інкумбент — Карен Басс — «зараз у великій небезпеці». На його думку, переобратися їй не вдасться. Басс бере участь у безпартійних перегонах, де її суперниками виступають зірка реаліті-шоу The Hills Спенсер Пратт, член міської ради Нітья Раман та ще 11 кандидатів. Як пише CBS News, програма Пратта отримала відгук серед виборців завдяки вірусній кампанії, зосередженій на проблемі бездомності та його особистій історії після втрати будинку внаслідок пожеж у районі Лос-Анджелеса Пасіфік-Палісейдс у 2025 році. Басс, навпаки, критикується за те, що під час минулорічних пожеж знаходилася за межами країни. Роман, що дотримується демократичних соціалістичних поглядів, також наголошує на питанні бездомності. Згідно з опитуванням UC Berkeley та Los Angeles Times, проведеного наприкінці травня, усі троє основних кандидатів мають порівнянний рівень підтримки: за Басс готові проголосувати 26% респондентів, за Раман – 25%, за Пратта – 22%. Якщо жоден із кандидатів не подолає позначку 50%, два лідери вийдуть у другий тур у листопаді. Динаміку виборів до Конгресу цього року багато в чому визначатиме так звана «Пропозиція 50» (Proposition 50) — ініціатива щодо перерозподілу виборчих округів, яку підтримав губернатор Гевін Ньюсом. За даними CBS News, нова схема може забезпечити демократам до 5 додаткових місць. Наразі Каліфорнію у Конгресі представляють дев’ять республіканців, однак, за попередніми оцінками, лише один із новостворених округів може принести перемогу для кандидата від Республіканської партії. “Демократичний перерозподіл округів був організований так, щоб дати демократам максимальний виграш до 5 місць, тому ми спостерігатимемо, наскільки близько демократи підійдуть до цієї мети”, – зазначив Маккі. У низці округів боротьба розгортається між представниками різних поколінь усередині Демократичної партії, а також між чинними законодавцями, звернув увагу експерт. Однією з найпомітніших перегонів стане суперництво між республіканцями Кеном Келвертом та Янг Кім. Кім вперше обралася до Конгресу у 2020 році, тоді як Келверт представляє Каліфорнію у Палаті представників з 1993 року. Завдяки системі виборів «топ-2» обидва кандидати можуть пройти у листопадовий етап голосування. «Оскільки праймериз проходять за системою «топ-2» (відкриті праймериз, де беруть участь кандидати будь-яких партій), у низці округів формуються свого роду «поколінські зіткнення», особливо між літнішими та молодшими демократами . Перегони одного чинного кандидата проти іншого завжди особливо цікаві, тому мені цікаво буде подивитися, хто переможе — Келверт чи Кім. Результати праймеріз, ймовірно, можуть дати досить чітке уявлення про те, як відбудуться загальні вибори», – додав експерт. У день голосування кореспондент RTVI.US Тамара Нерсесьян поспілкувалася з жителями Каліфорнії, щоб дізнатися, якого губернатора та мера вони хотіли б бачити і які зміни чекають від нового керівництва. «[Хотела бы видеть в качестве губернатора] кого я можу спокійно слухати. Зараз я терпіти не можу голосу… як там його звуть. Він постійно через все починає істерику . Я хочу, щоб Каліфорнія продовжувала дотримуватись політики, яка є зараз, і щоб ми не втрачали на національному рівні те, що маємо. І мені хотілося б бачити шанобливіше ставлення до жінок», — розповіла місцева мешканка Анітра. Інший респондент Іззі Гріффін заявив, що хотів би бачити на чолі штату людини, яка вміє прислухатися до думки людей. Він додав, що Карен Басс не має залишатися на посаді мера, оскільки Лос-Анджелесу «потрібні серйозні зміни». «Поменше шахрайства та корупції, однозначно. Цього зараз дуже багато», – зазначив Гріффін.](https://demo.pressa.rv.ua/wp-content/uploads/2026/06/Вибори-в-США-2026Ексклюзив-Поколінське-зіткнення-та-слабкі-кандидати.jpg)








