У новому документальному серіалі, створеному спільно з Netflix, герцоги Сассекські вирішили відверто розповісти свою історію. Гаррі та Меган підкреслили, що краще все почути від них, ніж від преси, яка любить перекручувати та сипати здогадами без фактичного підтвердження. За словами Сассекси не ховали своїх справжніх емоцій. Тому експерту з мови тіла вдалося зробити багато висновків після перегляду серіалу. Один із головних висновків — це те, що Меган Маркл домінує у відносинах із Гаррі. Вона королева, а її чоловік – дитина чи навіть прислуга. І він так боїться втратити кохану.
Що говорить про те, що Меган Маркл домінує у відносинах
Серіал «Гаррі та Меган» побудований на спогадах герцогів Сассекських про те, як починалися та розвивалися їхні стосунки. У багатьох сценах подружжя сиділо поруч на дивані та розповідало на камеру свою історію. Експерт з мови тіла Джуді Джеймс, проаналізувавши поведінку Сассексов, пояснила, що Меган під час розмови виглядала впевненішою, ніж Гаррі. Вона вела головну лінію, а Гаррі тільки вставляв свої п’ять копійок. При цьому він постійно стежив за обличчям дружини, часом навіть із тривогою, ловив її реакцію на свої слова.
Джуді Джеймс вважає, що у Меган у цих відносинах домінуюча позиція. Вона може сварити чоловіка, наприклад, за запізнення на їхнє перше побачення. Це було багато років тому, але навіть зараз при згадці про це Гаррі виглядав як кіт, який нашкодив. Для нього у всьому важливе схвалення Меганхоча він дорослий чоловік.
Цікаво також те, що, розповідаючи про початок відносин із Гаррі, Меган розставила акценти так, ніби спочатку її принц зовсім не цікавив. Вона мимоволі дорікала Гаррі, що через неї вона втратила все — успішну кар’єру, можливість активно подорожувати і навіть спілкуватися з друзями як раніше. При цьому Мег закочувала очі, підтискала губи і зітхала. Експерт каже, що всім своїм виглядом герцогиня натякала на те, що Гаррі «зруйнував її вільне, веселе та успішне життя».
У той же час Гаррі своєю мовою тіла висловлював страх втратити кохану. «Страх Гаррі втратити Меган виглядає безперервним, що свідчить про сильне кохання, яке включає високий рівень занепокоєння»– Підсумувала Джуді Джеймс.
Гаррі то сердився, то поводився як дитина
Експерт вважає, що у документальному серіалі принц Гаррі показав багато сильних емоцій. Йому відгукувалося те, що він говорив. Серед цих емоцій був навіть гнів. Гаррі досі не може відпустити ситуацію, в яку потрапила мати принцеса Діана. Через це він відчуває агресію. І гнівається він не лише на пресу, а й на членів королівської родини, які не запобігли трагедії.
У серіалі Гаррі дозволив собі кілька шпильок з приводу королівської родини. Для його батька Чарльза, напевно, буде неприємним момент, де Гаррі розповідає про те, що його становленню скоріше посприяла його друга сім’я, яку він знайшов в Африці.
Емоції у всій красі
Гаррі часто виглядав тривожним, стурбованим. Ці емоції, як вважає Джуді Джеймс, принц досі зберігає у стосунках із Меганом. На відео, яке показали на початку серіалу (Гаррі веде свого роду відеощоденник), Гаррі показує емоції у всій красі. Він знаходиться у стресіслова плутаються, він навіть не може згадати, який зараз день тижня.
«Його словесні наповнювачі та його паузи, а також жест тикання мовою натякають на заперечення, і в цілому він виглядає як людина, яка все ще перебуває в шоці»– аналізує поведінку принца експерт.
Особливо гнівним Гаррі був у епізодах, де розповідав про матір, про цькування преси. Мова тіла принца говорила про те, що він намагається придушити свою лють, а також хоче захиститися. Тобто в моменти, коли Гаррі на екрані один, він виглядає розгніваним тривожним чоловіком. Поруч же з Меган він перетворюється на дитину, яка не хоче, щоб її лаяли. До речі, в архівних фото та відео перед нами постає зовсім інший Гаррі. Там він закоханий, відданий. Він практично благоговіє від того, що Меган заради стосунків із ним повністю перекроїла своє життя.
Загалом серіал дав багато їжі для роздумів як експертам, і звичайним шанувальникам (і противникам) Сассексов. Деякі подивилися на стосунки Гаррі та Меган під іншим кутом.
.
