Тести на COVID-19 можна розділити на два типи:
- тести виявлення активної інфекції COVID-19, зокрема молекулярні тести – виявлення РНК вірусу у матеріалі, взятому в хворого;
- тести на антигени – виявлення білкового антигену вірусу SARS-CoV-2, які вказують на перенесену інфекцію. Антитіла присутні і виявляються після вакцинації.
Молекулярні (генетичні) тести на коронавірус
Молекулярні та генетичні тести вважаються основними тестами виявлення інфекцій SARS-CoV-2. Вони рекомендовані ВООЗ та використовуються для максимально ранньої діагностики інфекції. Вони призначені для пацієнтів, які мали контакт з інфікованими, пацієнтів із симптомами інфекції, пацієнтів, які хочуть перевірити, чи переносять вони захворювання безсимптомно, та мандрівників.
Молекулярні випробування на COVID-19 Виявляють наявність генетичного матеріалу, тобто. РНК вірусу SARS-CoV-2, у матеріалі, взятому у пацієнта. Діагностичним матеріалом у разі молекулярних тестів є мазок з носоглотки пацієнта. Мазок береться кваліфікованим спеціалістом із використанням відповідного набору. Тест проводиться не раніше, ніж через 5-7 днів після контакту з інфікованою людиною або з появою симптомів. Результат тесту зазвичай отримують від кількох до 24 годин.
Тести на антиген COVID-19
Тести на антигени використовуються для діагностики інфекцій SARS-CoV-2 у людей із симптомами або у тих, хто був у контакті з кимось, хто має COVID-19. Вони схвалені ВООЗ та їх застосування призводить до виявлення наявної зараз інфекції. Вони призначені для пацієнтів із симптомами інфекції та пацієнтів, які хочуть перевірити, чи протікає у них захворювання безсимптомно. Вони виявляють наявність у матеріалі, взятому у хворого, антигену білкового вірусу SARS-CoV-2, тобто виявляють специфічний для даного вірусу білок, який виробляється при розмноженні вірусу в організмі. Діагностичним матеріалом у разі антигенних тестів є мазок з носоглотки хворого. Цей матеріал можна зібрати самостійно за допомогою набору. Тест проводиться у разі появи симптомів.
Тести на наявність антитіл проти COVID-19
Такі тести виявляють антитіла SARS-CoV-2 у пацієнта. Однак, вони не рекомендуються для діагностики поточної інфекції. Вони призначені для пацієнтів, які хочуть перевірити, чи не перенесли вони хворобу COVID-19, або для вакцинованих пацієнтів, які хочуть перевірити реакцію на вакцину. Вони не підтверджують інфекцію, лише вказують на наявність в організмі пацієнта антитіл до вірусу SARS-CoV-2, що може свідчити про історію зараження або розвиток відповіді після введення вакцини від COVID-19. Тестування на антитіла не підтверджує та не виключає вірусну інфекцію.
Тест на антитіла проводиться через 2 тижні після появи симптомів COVID-19, через 3 тижні після контакту з інфікованою людиною або не раніше, ніж через 2 тижні після вакцинації другою дозою. Антитіла визначають у матеріалі, взятому від хворого. Цей матеріал є зразком венозної крові. Ці тести можуть допомогти оцінити стабільність пацієнта до інфекції SARS-CoV-2. Тести на антитіла вимірюють рівень антитіл IgM та IgG. Залежно від виявлення антитіл інтерпретують результат.
