Ґрунт – основа життєзабезпечення на Землі та друге після океанів сховище вуглецю. Він дає змогу існувати багатьом формам життя, став базою екосистем. Склад ґрунту складний і різноманітний.
Із чого складається ґрунт
За визначенням освітнього ресурсу Libre Texts Biology, ґрунт – це зовнішній пухкий шар поверхні Землі. Він є скрізь, від арктичних широт до тропіків, але товщина його шару різна – від 2-3 см у пустелях до 2 м у лісостепах.
Світовий лідер у галузі географії, картографії та досліджень National Geographic виділяє дві категорії компонентів ґрунту – біотичні та абіотичні, тобто живі й неживі. Із чого складається ґрунт? Ґрунт складають мінеральні речовини, гумус, мікроорганізми, вода і повітря. Освітній сайт про біологію Libre Texts Biology дає уявлення про відсоткове співвідношення основних компонентів ґрунту:
- Неорганічні речовини (мінерали) становлять у ґрунті 40-45%.
- Частка органіки (гумусу) в ґрунті – у середньому 5%.
- Води й повітря рівні частки – по 25%.
Неорганічні речовини в ґрунті – це пісок, мул і глина, які визначають текстуру ґрунту. Часто вони містяться в суміші в різних кількостях, відрізняються тільки діаметром своїх кам’янистих частинок:
- Піщинки розміром від 0,1 до 2 мм.
- Мул – від 0,002 до 0,1 мм.
- Глина складається з найдрібніших частинок, менше 0,002 мм.
Гумус – це органічна частина ґрунту й основа його родючості, показник якості (чорноземи містять 6-10% гумусу). Складається гумус із мікроорганізмів (бактерій, грибів), органічних залишків рослин і тварин на різних стадіях розкладання. Вони збагачують ґрунт вуглецем, азотом, калієм, фосфором, які необхідні для розвитку рослин. Утворюється ця цінна частина ґрунту повільно: 1 см гумусу формується 300-400 років.
Ґрунтовий покрив складається з кількох шарів (горизонтів), які загалом складають ґрунтовий профіль. Зазвичай ґрунт прикритий дерниною з листя, трави та інших рослинних решток. Під нею починаються основні шари:
- Верхній шар становить гумус. Він пронизаний корінням рослин, наповнений мікроорганізмами, комахами.
- Під гумусом розташований шар вимивання, з якого корисні речовини вимиваються і накопичуються в наступному шарі.
- Горизонт накопичення вологий і щільний.
- Найнижчий шар складається з материнської породи, в якій відбуваються основні ґрунтоутворювальні процеси.
Ґрунт – основа, на якій розвиваються всі екосистеми, наголошує платформа природничо-природничої освіти The Nature Education:
- У ґрунті відходи переробляються на поживні речовини та перетворюються на біологічно доступні форми для рослин.
- Ґрунт зберігає і забезпечує водою рослини. При цьому він запобігає повеням, оскільки повільно передає зайву воду в струмки та підземні води.
- У ньому фільтруються і видаляються забруднювальні речовини.
Крім того, ґрунт забезпечує середовище проживання багатьом формам життя. З огляду на ці чинники, найважливішим завданням людства стало збереження цих екосистемних послуг ґрунту.
Види ґрунтів та їхні особливості
Ґрунтовий покрив Землі різноманітний, ґрунти відрізняються в різних географічних зонах. При цьому виділяють:
- Арктичні (полярні) ґрунти.
- Тундрові.
- Тайгово-лісові.
- Лісостепові та степові.
- Пустельні та напівпустельні.
- Субтропічні та тропічні.
Якими бувають типи ґрунтів? Залежно від вмісту мінеральних речовин ґрунти поділяють на легкі та важкі. До легких належать піщані та супіщані ґрунти, до важких – глинисті та суглинисті. Окремо розглядаються вапняні та торф’яні ґрунти.
Піщаний ґрунт
Відрізняється рихлістю і сипучістю, він легко обробляється. Піщаний ґрунт добре прогрівається, насичений повітрям. Але він так само швидко охолоджується, легко пересихає, бо погано затримує воду. З нього швидко вимиваються мінеральні речовини, тому зазвичай такі ґрунти вважаються бідними і не дуже родючими.
Супіщаний ґрунт
Супіщаний ґрунт має у своєму складі трохи більше найдрібніших мінеральних частинок – глини. Тому він краще утримує мінеральні та органічні речовини, менше пропускає вологу. Вода, затримуючись у такому ґрунті, не дає йому швидко пересихати.
Глинистий ґрунт
Глинистий ґрунт має щільну структуру, погано вбирає воду. Він легко злипається, при обробці стає грудкуватим. У такому щільному ґрунті відчутний брак кисню, волога може застоюватися, а сам ґрунт погано прогрівається. Глинистий ґрунт доводиться добре розпушувати і мульчувати, щоб поліпшити його якість.
Суглинковий ґрунт
Найбільш придатний для садово-городніх робіт, сприятливий для вирощування більшості культур. У суглинному ґрунті багато поживних речовин, він повітропроникний, утримує тепло, рівномірно розподіляє вологу по всьому горизонту. Від землекористувачів вимагається тільки підтримання його родючості – вчасно вносити гній, мульчувати, підживлювати мінеральними добривами.
Вапняний ґрунт
Належить до бідної групи ґрунтів. Містить вапно, або карбонат калію, тому дуже лужний і підходить не для всіх рослин. Щоб зробити його більш придатним для вирощування культур, у нього потрібно вносити багато органічних добрив і часто рихлити.
Торф’яний ґрунт
У торф’яному ґрунті поживні речовини малодоступні для рослин. Він швидко вбирає воду і так само швидко її віддає, погано прогрівається. Але мінеральні речовини в ньому утримуються добре, тому для підвищення родючості потрібно просочити його піском або глиняним борошном, вносити гній, компост та іншу органіку.
