Головна Cвіт Сергій Гапонов про війну та цінності російської людини

Сергій Гапонов про війну та цінності російської людини

Про війну та цінності російської людини, які призвели до цього, розповів журналіст Сергій Гапонов.

У чому причина російсько-української війни і які паралелі в цій ситуації можна провести з війнами в Чечні, розповів журналіст, у минулому військовий кореспондент Сергій Гапонов в ефірі Stratera Show на радіо «Голос Берліна» з Машею Майєрс та Дмитром Губіним.

Ось я раніше не підбирав слова, а зараз відколи працюю в німецькій початковій школі, я підбираю слова. Зрозуміло, що маленькі діти, вони не повинні якісь речі чути, навіть якщо ці речі є правдою та чимось важливим, що їм у житті потрібно пізнати, все одно це ще не для початкової школи. Тому іноді, наприклад, тема війни, я дуже з нею обережний. Хоча мене запитують німецькі учні: а як ви ставитеся до війни? а кого ви підтримуєте? Запитують мене мій п’ятий клас.

Дмитро Губін: І що ви відповідаєте?

Сергій Гапонов: Безперечно, я підтримую тих людей, які воюють за свою свободу, за свою незалежність. Я проти агресора. А для мене хтось агресор? Це зрозуміло. Той, хто прийшов на чужу землю. От і все.

Дмитро Губін: Тож якщо повернутися до нашої розмови про можливі паралелі між різними війнами?

Сергій Гапонов: І там, і там йшлося, по суті, про цілісність однієї держави Росії, тоді і нинішньої держави, в якій йде війна — України. Тому що чеченці прагнули незалежності. Ну, принаймні частина з них. Росія справедлива для будь-якої країни, яка охороняє свою цілісність, говорила: ні, Чечня — це Росія, тож ніякої незалежності не може бути. Зараз відбувається, по суті справи, те саме, але з іншого боку. Україна охороняє свою цілісність.

Дмитро Губін: Мені доводиться чути від людей, які замислюються над простим запитанням: а де ми туди не звернули? Росія після знищення комуністичного правління. Де був той невірний крок? Чув, що чеченська війна це і був той самий крок, що треба було відпустити на волю, що справа Чечні була правою, вони мали право. А з ваших слів, із ваших аналогій виходить, що Україна сьогодні це Росія тоді.

Сергій Гапонов: Справа в тому, що, на мій погляд, все це подається дещо в спрощеному вигляді, причому з усіх боків. Я і прошу ускладнити, так, давайте ускладнимо. Тож, на мій особистий погляд, Росія є величезною територією з дуже маленьким для такої території населенням, з мізерним. По суті, це величезна чорна діра, яка стоїть на стику багатьох цивілізацій і яка більше, звичайно, належить до цивілізацій, зовсім не європейських, східних, південних. Візантія така сучасна. Західні ліберальні цінності ми зараз не обговорюємо. Принаймні я не готовий оцінювати — це правильні чи неправильні цінності. І кому вони правильні, кому неправильні. Але, як на мене, ці цінності — не цінності російської людини на 85%.

Люди, які живуть у Росії (росіяни, російські та неросійські, неважливо, як їх назвати) — це люди, яким загалом ці цінності за великим рахунком не потрібні. Тому ось тих, кому хочеться жити ліберальним, вільним, європейським, яким завгодно західним життям у Росії 10–15%.

Маша Майєрс: Тобто росіянам потрібне Як? Як за кріпосного права, як у Російській імперії, як за Радянського Союзу?

Сергій Гапонов: Так. Більшості тих людей, які живуть на території нинішньої Росії, потрібний добрий цар, завжди був потрібен. Тобто, розумієте, людям, які завжди були гарматним м’ясом, які йшли в лобову на висоти, для яких завжди історія країни – це історія кривавих воєн, історія героїзації дурнів, вибачте за такий жорсткий термін, цим людям треба залишатися гарматним м’ясом. Вони цього хочуть. Це не моє бажання. Я б із задоволенням, якби міг, зробив би так, щоб усім цим людям були близькі цінності порятунку людського життя, свободи слова і таке інше. Але самим цим людям, на мою думку, потрібно залишатися (вони цього хочуть) гарматним м’ясом. Людьми, яких не поважають, яких нищать, а «мамки народжують нових» тощо.

Там, де російський народ добрий, жалісливий, гостинний. Саме там він і кровожерливий. І так само після поливань відбувається поножовщина, і 40 ножових ран тощо.

Маша Майєрс: Але це не дає мені відповіді на запитання, в який момент ці люди вирішили, що треба йти на територію іншої держави і вбивати українців? У момент народження?

Сергій Гапонов: На мій погляд, на момент початку програми генетичної. Це генетичний, культурний код.

Попередня статтяДушечка-подушечка: як правильно вибрати і що потрібно знати
Наступна статтяРівняни перевантажили електромережі: у частині міста аварійно вимкнули світло
Павло Українець
Спорт - можливе джерело самовдосконалення для кожної людини...

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я

  +  6  =  10