Пінгвіни – унікальні птахи. Під час еволюції вони краще пристосувалися до проживання у воді, ніж у повітрі. Вивчати цих птахів можуть тільки експедиції, які вирушають у Південну півкулю Землі.
Для жителів Північної півкулі пінгвіни – екзотика. Цікавими є їхні особливості та спосіб життя.
Пінгвіни живуть тільки в Південній півкулі
Пінгвіни – сімейство морських птахів, що не літають. Де живуть пінгвіни? Вони мешкають тільки в Південній півкулі. Найбільше цих птахів у прибережних водах Антарктиди, їх багато в Новій Зеландії, на півдні Австралії, на узбережжі Південної Америки, у Південній Африці. Найтепліше місце, де можуть мешкати ці птахи, – Галапагоські острови, єдиний регіон проживання пінгвінів, що розташований на північ від екватора.
У цьому сімействі налічують 18 видів, які об’єднані в 6 родів:
- імператорський пінгвін – найбільший, його зріст – 110-120 см, вага – до 46 кг;
- чубатий;
- чудовий;
- антарктичний;
- очковий;
- малий – найдрібніший, зростом 30-45 см, вагою 1-2,5 кг.
Пінгвіни гніздяться великими колоніями. У них може бути від кількох тисяч до мільйона особин.
Пінгвіни пристосовані до екстремального клімату
Чому пінгвіни не літають? Їжа пінгвінів знаходиться у воді, тому вони розвивалися як водні птахи. До того ж на суші цим птахам ніхто не загрожував, і їм не було від кого тікати. Усе їхнє тіло пристосоване до життя в крижаній воді:
- Воно має обтічну форму.
- Крила працюють під водою як гвинти. Через опір води в них розвинулася важка грудна мускулатура.
- Ноги зміщені сильно назад. Це допомагає під час плавання рулити. Через таке зміщення на суші пінгвіни ходять чітко вертикально.
- Кістки пінгвінів щільніші та важчі, у них немає порожнин як у птахів.
Крім того, у пінгвінів товстий підшкірний шар жиру (2-3 см), вони вкриті трьома шарами водонепроникного щільного пір’я, між якими є повітря.
Експерти сайту Британської антарктичної служби BAS відзначають особливу систему терморегуляції у пінгвінів. Вони годинами стоять на льоду, але ноги не відморожують, бо в них відбувається теплообмін: артеріальна кров віддає тепло холоднішій венозній, що зводить втрати тепла до мінімуму.
Пінгвіни – хороші плавці та нирці
На суші ці птахи ходять незграбно, повільно, перевалюючись з боку на бік. На льоду вони частіше з’їжджають з гірок на животі. Зате у воді пінгвіни пересуваються із середньою швидкістю 5-10 км/год, а на короткі відстані – ще швидше. Якщо треба плисти швидко, вони плавають як дельфіни, вистрибуючи з води. За день пінгвін може проплисти до 27 км. Повертаючись на берег, вони не виходять із води, а вистрибують, при цьому стрибки сягають майже 2 м.
Маленькі пінгвіни пірнають ненадовго: вони перебувають під водою 1-2 хвилини й опускаються на глибину не більше 20 м. Великі імператорські пінгвіни можуть пробути під водою до 18 хвилин і опускаються на глибину понад 500 м. При цьому пульс у них сильно сповільнюється, що зменшує споживання кисню, тому об’єму легень вистачає на більший час.
Пінгвіни побоюються входити у воду, бо на мілководді часто стають жертвами тюленів. Спостерігається “ефект пінгвіна”: зграйка зволікає на березі, доки хтось із них не наважиться і не стрибне першим, тоді інші стрибнуть у воду одразу за ним.
Пінгвіни можуть пити морську воду
Що їдять пінгвіни? Ці птахи здебільшого харчуються рибою – антарктичною серебрянкою, анчоусами, сардинами. У цьому вони часто стають конкурентами комерційного рибного промислу. У їжу йдуть головоногі та ракоподібні, найчастіше різного виду крилі. Залежно від виду і пори року за час полювання ці птахи можуть занурюватися у воду від 190 до 860 разів.
Пінгвіни належать до рідкісних істот, які можуть пити морську воду. При цьому зайва сіль виводиться з їхнього організму через спеціальні залози.
Час линьки стає для пінгвінів стресовим періодом. Вони втрачають одразу все пір’я. Без нього ці птахи не можуть пірнати в крижану воду, тому на час линьки, а це від 1 до 3,5 місяця, змушені відмовитися від їжі. У цей період їх підтримують запаси жиру. За час линьки пінгвіни втрачають до половини маси тіла, виглядають жалюгідними та хворими.
Пінгвіни можуть жити в парі до 7 років
За свідченням експертів сайту Всесвітнього фонду дикої природи WWF, пінгвіни належать до моногамних птахів. Але в різних видів стосунки складаються по-різному: одні змінюють пару щороку, інші живуть сім’єю понад 7 років.
Вік статевої зрілості у пінгвінів настає від 2 до 5 років. На сайті Sea World пояснюють, що про настання цього віку в імператорських і королівських пінгвінів свідчить випромінювання ультрафіолетових променів від дзьоба. Це стає одним з основних чинників при виборі партнера.
Як розмножуються пінгвіни? У зграї пінгвінів кладка яєць, насиджування і вирощування молодняка відбувається одночасно у всіх. Імператорські пінгвіни висиджують великі яйця масою до 450 г на своїх лапах, інші види – у гніздах із трави та гальки. Висиджуванням займаються обидва батьки поперемінно.
Інкубаційний період триває від 1 до 2 місяців. Успішність висиджування яєць підвищується з віком, молодим парам це вдається рідко.
Молодняк пінгвінів виховується в “яслах”
Перші 2-3 тижні пташенята перебувають біля батьків, які поперемінно доставляють їм їжу. Пінгвіни годують пташенят напівперетравленою рибою (від 0,5 до 1 кг), передаючи її у вигляді відрижки.
Пізніше молодняк збирається в групи (“ясла”), а обоє батьків вирушають по їжу. Малюків годують щодня, але іноді раз на 2-4 дні. Журнал National Geographic зазначає, що про повернення батьків з промислу пташенята дізнаються за унікальною звуковою частотою, якою ті їх кличуть. Так вони знаходять одне одного у величезному галасливому натовпі.
У молодняка пінгвінів до 1 року низькі шанси на виживання. Дорослі виживають у 70-80% випадків. Тому тривалість життя цих видів птахів висока – понад 25 років.
У сучасних умовах пінгвінам стало важче виживати. Як зазначає сайт WWF, через глобальне потепління їхнє середовище існування скорочується, у найближчі десятиліття популяція може зменшитися на 40-75%.
Пінгвіни – екзотичні птахи. Вони викликають неабиякий інтерес, бо їхній спосіб існування, харчування та розмноження зумовлений складними природними умовами проживання.
