Нервовість у Кремлі? У Москві заарештовано гострого на мову ультранаціоналіста і прихильника війни Ігоря Гіркіна. А Путін загрожує Варшаві.
Що сталося у Росії 21 липня
Що сталося у Росії 21 липня? Кремль посилює боротьбу із внутрішніми критиками. У Москві заарештовано колишнього офіцера російської розвідки та ультранаціоналіста Ігоря Гіркіна. Гіркін вважається явним прихильником агресивної війни Росії проти України, проте він дедалі частіше виступав із різкою критикою ведення війни Росією і не зупинявся навіть перед критикою президента Володимиром Путіним.
Глава російської держави тим часом пригрозив Польщі у зв’язку з розміщенням військ поряд із сусідньою Білорусією. Раніше Варшава оголосила про намір перекинути невідому поки кількість своїх солдатів на схід країни через присутність у Білорусі російських найманців «Вагнер».
На думку британських військових експертів, війська Вагнера, швидше за все, найближчими днями відпустять останніх бійців, набраних із полонених, які відбувають термінову службу. На думку британців, в Україні загинуло до 20 000 із приблизно 40 000 колишніх в’язнів, набраних у в’язницях для найманих військ.
Передбачуваний екстремізм
Російського ультранаціоналіста Гіркіна, відомого також під псевдонімом Ігоря Стрєлкова, звинувачують в екстремізмі, повідомила його дружина Мирослава Регінська в Telegram-каналі Гіркіна. Його забрали співробітники слідчого комітету. Про його місцезнаходження їй нічого не відомо.
Гіркін очолив підтримуване Кремлем сепаратистське повстання в українському Донбасі у 2014 році. Відносно нього видано міжнародного ордеру на арешт за причетність до збиття пасажирського літака MH17 над Донбасом у 2014 році.
Він звинуватив військове керівництво в Москві в некомпетентності та корупції та закликав до ще більш жорсткого та нещадного підходу до України. Спочатку він критикував начальника Генерального штабу Валерія Герасимова та міністра оборони Сергія Шойгу, але потім його звинувачення все частіше почали звучати на адресу президента Володимира Путіна.
Путін загрожує Варшаві
Тим часом російський лідер виступив із погрозами на адресу Варшави у зв’язку з розміщенням військ на кордоні із сусідньою Білорусією. «Білорусь – це частина Союзної держави. І розв’язання агресії проти Білорусі означатиме агресію проти Російської Федерації. Ми відповідатимемо на це всіма наявними засобами», – заявив Путін на засіданні Ради національної безпеки.
Уряд Польщі, що входить до НАТО та ЄС, раніше заявив про намір перекинути невідому поки що кількість своїх солдатів на схід країни через присутність російських найманців «Вагнер» у сусідній Білорусії.
Що сталося в Росії: збільшили призовний вік
У розпал війни проти України Росія хоче підвищити максимальний вік призову на три роки. У майбутньому до армії можна буде закликати чоловіків до 30 років, заявив у Москві голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов. Поки що максимальний вік становить 27 років.
Проте мінімальний вік має залишитися на рівні 18 років, як повідомило державне агентство Інтерфакс з посиланням на Картаполова. Тим часом раніше було оголошено, що його буде підвищено до 21 року. За повідомленнями ЗМІ, нове становище почне діяти з весни наступного року. Його ще має затвердити парламент.
Міністр оборони Сергій Шойгу ще наприкінці минулого року припускав можливості змін. Спостерігачі пояснювали це запланованим збільшенням чисельності збройних сил із нинішніх 1,15 до 1,5 млн. військовослужбовців. Водночас, незалежні ЗМІ зазначали, що нові правила можуть привести до армії додатково сотні тисяч призовників. Максимальний вік для призову резервістів був лише нещодавно підвищений із 50 до 55 років.
Що сталося у Росії на думку Лондона
На думку британських військових експертів, до 20 тис. бойовиків, завербованих найманими силами Вагнера для ведення агресивної війни в Україні у російських в’язницях, було знищено протягом кількох місяців. Про це стало відомо із розвідувальної доповіді Міністерства оборони у Лондоні про війну в Україні. Згідно з доповіддю, щонайменше 40 000 осіб було завербовано в рамках програми вербування, відомої як «Проект К».
Останні колишні ув’язнені, найімовірніше, завершать свій обов’язковий термін служби у «Вагнері» найближчими днями для звільнення з в’язниці, додається у доповіді. Проте, за британськими оцінками, значна кількість нині помилуваних засуджених, швидше за все, залишиться на службі у найманців. Водночас програма вербування у в’язницях продовжується і в російській армії.
Зеленський відкликав посла у Лондоні
Невдовзі після критичного висловлювання на адресу президента Володимира Зеленського посол України у Великій Британії Вадим Пристайко був відкликаний зі своєї посади. Відповідний указ Зеленський опублікував на своєму сайті без додаткових пояснень у Києві. Менше тижня тому посол звинуватив главу держави у «нездоровому сарказмі» в ефірі британського телебачення. Прістайко обіймав посаду в Лондоні протягом трьох років. До цього він був заступником глави уряду та міністром закордонних справ.
Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес раніше закликав Київ бути вдячнішим за допомогу, надану досі у війні проти Росії. Зеленський тоді спитав на прес-конференції, чого саме хоче британський міністр. «Хай він мені напише. Ми можемо щоранку, прокинувшись, особисто подякувати міністру», – сказав він. Прістайко розкритикував цей обмін ударами як контрпродуктивний. Великобританія – одна із найважливіших країн-партнерів України.














![Вибори в США – 2026Ексклюзив «Поколінське зіткнення» та «слабкі» кандидати: що відбувається на праймериз у Каліфорнії Політика 02 червня 2026 18:38 AP Photo/Jae C. Hong У Каліфорнії у вівторок проходять праймериз перед проміжними виборами оберуть претендентів на посаду губернатора штату та мера Лос-Анджелеса. Хто є фаворитами гонки, в чому особливість цих праймеріз і що думають виборці — у матеріалі RTVI.US. Праймеріз у Каліфорнії фактично можна розглядати як перший тур голосування, оскільки вони проводяться на безпартійній основі. Вирішальний раунд відбудеться 3 листопада одночасно з проміжними виборами до Конгресу США. У бюлетені для губернаторських виборів значаться понад 60 осіб, проте основна гонка розгорнеться між чотирма кандидатами: колишнім міністром охорони здоров’я в адміністрації Джо Байдена Хав’єром Бесеррою, його колегою з Демократичної партії Томом Стейєром і двома республіканцями — Стівом шерифом Чедом Б’янком. Останні соціологічні опитування свідчать про лідерство Бесерри, сказав у розмові з RTVI.US професор кафедри політології Оклахомського університету Сет Маккі. Слідом йдуть Хілтон, Стейєр та Б’янко. Нагадаємо, раніше демократи побоювалися сценарію проходу до другого туру одразу двох республіканців — Хілтона та Б’янко, проте зараз опитування справді показують зростання позицій Бесерри, а також консолідацію консерваторів навколо кандидатури Хілтона. «Я очікую, що двоє з цих трьох провідних кандидатів (якщо не брати до уваги Б’янка) в якомусь порядку вийдуть до загального туру двох фіналістів. Я не думаю, що з’явиться несподіваний кандидат поза цією трійкою, але якщо це й станеться — це не стане для мене шоком… набір кандидатів досить слабкий, і, на мою думку, виборці Каліфорнії загалом вважають його посереднім», — заявив експерт. Щодо виборів мера Лос-Анджелеса Маккі зазначив, що інкумбент — Карен Басс — «зараз у великій небезпеці». На його думку, переобратися їй не вдасться. Басс бере участь у безпартійних перегонах, де її суперниками виступають зірка реаліті-шоу The Hills Спенсер Пратт, член міської ради Нітья Раман та ще 11 кандидатів. Як пише CBS News, програма Пратта отримала відгук серед виборців завдяки вірусній кампанії, зосередженій на проблемі бездомності та його особистій історії після втрати будинку внаслідок пожеж у районі Лос-Анджелеса Пасіфік-Палісейдс у 2025 році. Басс, навпаки, критикується за те, що під час минулорічних пожеж знаходилася за межами країни. Роман, що дотримується демократичних соціалістичних поглядів, також наголошує на питанні бездомності. Згідно з опитуванням UC Berkeley та Los Angeles Times, проведеного наприкінці травня, усі троє основних кандидатів мають порівнянний рівень підтримки: за Басс готові проголосувати 26% респондентів, за Раман – 25%, за Пратта – 22%. Якщо жоден із кандидатів не подолає позначку 50%, два лідери вийдуть у другий тур у листопаді. Динаміку виборів до Конгресу цього року багато в чому визначатиме так звана «Пропозиція 50» (Proposition 50) — ініціатива щодо перерозподілу виборчих округів, яку підтримав губернатор Гевін Ньюсом. За даними CBS News, нова схема може забезпечити демократам до 5 додаткових місць. Наразі Каліфорнію у Конгресі представляють дев’ять республіканців, однак, за попередніми оцінками, лише один із новостворених округів може принести перемогу для кандидата від Республіканської партії. “Демократичний перерозподіл округів був організований так, щоб дати демократам максимальний виграш до 5 місць, тому ми спостерігатимемо, наскільки близько демократи підійдуть до цієї мети”, – зазначив Маккі. У низці округів боротьба розгортається між представниками різних поколінь усередині Демократичної партії, а також між чинними законодавцями, звернув увагу експерт. Однією з найпомітніших перегонів стане суперництво між республіканцями Кеном Келвертом та Янг Кім. Кім вперше обралася до Конгресу у 2020 році, тоді як Келверт представляє Каліфорнію у Палаті представників з 1993 року. Завдяки системі виборів «топ-2» обидва кандидати можуть пройти у листопадовий етап голосування. «Оскільки праймериз проходять за системою «топ-2» (відкриті праймериз, де беруть участь кандидати будь-яких партій), у низці округів формуються свого роду «поколінські зіткнення», особливо між літнішими та молодшими демократами . Перегони одного чинного кандидата проти іншого завжди особливо цікаві, тому мені цікаво буде подивитися, хто переможе — Келверт чи Кім. Результати праймеріз, ймовірно, можуть дати досить чітке уявлення про те, як відбудуться загальні вибори», – додав експерт. У день голосування кореспондент RTVI.US Тамара Нерсесьян поспілкувалася з жителями Каліфорнії, щоб дізнатися, якого губернатора та мера вони хотіли б бачити і які зміни чекають від нового керівництва. «[Хотела бы видеть в качестве губернатора] кого я можу спокійно слухати. Зараз я терпіти не можу голосу… як там його звуть. Він постійно через все починає істерику . Я хочу, щоб Каліфорнія продовжувала дотримуватись політики, яка є зараз, і щоб ми не втрачали на національному рівні те, що маємо. І мені хотілося б бачити шанобливіше ставлення до жінок», — розповіла місцева мешканка Анітра. Інший респондент Іззі Гріффін заявив, що хотів би бачити на чолі штату людини, яка вміє прислухатися до думки людей. Він додав, що Карен Басс не має залишатися на посаді мера, оскільки Лос-Анджелесу «потрібні серйозні зміни». «Поменше шахрайства та корупції, однозначно. Цього зараз дуже багато», – зазначив Гріффін.](https://demo.pressa.rv.ua/wp-content/uploads/2026/06/Вибори-в-США-2026Ексклюзив-Поколінське-зіткнення-та-слабкі-кандидати.jpg)





