Ексклюзив
AP Photo/Achmad Ibrahim
Азіатські союзники США мають більше вкладатися у власну оборону, заявив глава Пентагону Піт Хегсет на конференції з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» у Сінгапурі минулими вихідними. За його словами, безпека в Тихоокеанському регіоні надто довго «непропорційно більшою мірою» залежала від військової могутності США і Вашингтон чекає, що країни регіону перестануть покладатися лише на американські ресурси. Таким чином він фактично повторив наративи, з якими США в останні місяці звертаються до європейських союзників, підтвердили опитані RTVI.US експерти.
Збільшити витрати на оборону — давня вимога голови Білого дому Дональда Трампа європейцям, яку він почав озвучувати ще у свій перший президентський термін. Минулого року частина країн НАТО в результаті погодилася збільшити відповідні витрати до 5% свого ВВП, назвавши причиною «довгострокову загрозу» з боку Росії.
Озвучена Пентагоном позиція стосовно азіатським союзникам фактично аналогічна: якщо країни Азії хочуть розраховувати на допомогу США, то повинні мати власну боєздатну армію, флот, авіацію та інтегруватися в спільну оборонну архітектуру. “Епоха субсидування Сполученими Штатами оборони багатих країн закінчилася”, заявив Хегсет.
За його словами, Вашингтон приділятиме першочергову увагу співпраці із «зразковими союзниками». Таким партнерам буде запропоновано преференції: зокрема, прискорений продаж озброєнь, поглиблене промислове та розвідувальне співробітництво.
«Позиція така: так, Америка — нація Тихого океану, але нам не потрібні колонії, нам потрібні партнери. Те саме, що з Європою», — прокоментував RTVI.US політолог Кирило Задов.
При цьому Хегсет пом’якшив риторику щодо Китаю: не заявляв про «комуністичну загрозу» і жодного разу під час виступу в Сінгапурі не згадав Тайвань, зазначає Wall Street Journal (WSJ). Глава Пентагону також розповів про «частіші зустрічі», які останнім часом відбуваються між представниками оборонних відомств США та Китаю.
Це, однак, не означає, що Китай перестав розглядатися як стратегічний конкурент США у регіоні, розповів RTVI.US юрист та політолог Георгій Бардмессер. Спокійніша риторика пояснюється лише нещодавньою зустріччю Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна, а зсув акценту американської оборонної стратегії в Азію почався ще майже 20 років тому, за президента Барака Обами.
При цьому дії Пекіна останніми роками, навпаки, дали стимул азіатським союзникам США (наприклад, Японії, Індонезії, Філіппінам та Тайваню) більше уваги приділяти власній обороні.
«Зрозуміло, що ніхто не хоче, особливо у демократичних країнах, різко збільшувати витрати на оборону. Потрібен такий консенсус у суспільстві. Китай своєю поведінкою останні кілька років цей консенсус у всіх цих країнах створив. Щойно Індонезія підписала з Америкою договір про військове співробітництво. Якщо раніше Індонезія була нейтральна у всіх глобальних політичних конфліктах, то зараз вона зробила відверто видимий крок у бік американської оборонної архітектури. Японія поховала свою пацифістську політику. Тайвань різко збільшив свої витрати. Тому що американський флот, американські морпіхи, американська авіація миттєво не можуть з’явитися поряд із Тайванем, щоб його захищати», — навів приклад експерт.
Дві помилки Заходу
На початку XXI століття країни Заходу та їх союзники в Азії вважали, що, по-перше, китайський економічний бум зробить КНР більш миролюбною країною, а по-друге, що будь-яка велика держава має бажання стабільності. Проте обидві ці гіпотези виявилися помилковими, підсумував Бардмессер. Останні приблизно п’ять років Китай, навпаки, проводить «вовчу дипломатію» (wolf warrior diplomacy) і виявляє більше агресії всім своїм сусідам, крім Росії.
«Економічний розвиток зовсім не зробив Китай миролюбним. Китай постійно намагається знайти точки, де він може підійти близько до конфлікту, але конфлікт не почати, проте свої інтереси проштовхнути. Наприклад, ці штучні острови в Південно-Китайському морі, всілякі напівпровокації, пов’язані з китайськими катерами берегової охорони, рибальськими суднами, які, може, рибу теж ловлять, але їхню роль не рибу ловити, а проштовхувати китайський вплив якнайдалі», — зазначив співрозмовник RTVI.US.
Нагадаємо, минулого року США ухвалили нову стратегію національної безпеки, в якій Китай визначається як головний стратегічний суперник. Наголос, зазначений у стратегії, має бути зроблений на збалансовані торговельні відносини з Пекіном у поєднанні з військовим стримуванням в Індо-Тихоокеанському регіоні. Усього Китай згадується у документі 20 разів.
Щодо Тайваню вказується відданість статусу-кво та необхідність запобігання встановлення контролю будь-якої держави над Південно-Китайським морем, через яке проходить третина світових морських перевезень, що робить регіон критично важливим. У цьому регіоні США розраховують на підтримку Японії та Південної Кореї, які мають збільшити витрати на оборону, надати більший доступ до портів та баз і спільно з США зміцнювати присутність у Тихому океані.
